Ніде правди діти: деколи виникає плутанина у розумінні — а отже й застосуванні — таких ключових понять, як «методи», «форми», «прийоми» і «засоби навчання». Спробуймо разом з’ясувати, як їх розрізняти одне від одного Закінчивши виш та розпочавши активно педагогічну працю, уже не до теорії загалом. Ця публікація не займе багато часу — лиш освіжить у пам’яті давно вивчене.
Методи
З-поміж чотирьох понять «методи» — найємкіше. Воно включає решту термінів. Методи — це система різних видів навчальної діяльності учнів, які організовує вчитель на уроках. Іншими словами — способи навчальної роботи вчителя та учнів.
Методи добирають залежно від завдань і змісту навчально-виховного процесу, а головне — від видів навчальної діяльності учнів.
Саме тому можна говорити про п’ять методів:
Назва методу
Мета застосування організації пізнавальної діяльності засвоєння учнями нової інформації, матеріалу розвиток навчальної компетентності організації практичної діяльності формування та розвиток умінь і навичок школярів, алгоритмів дій досвід застосування набутого в процесі навчання організації творчо-пошукової діяльності формування та розвиток навчальної, підприємницької компетенції організації ціннісно-смислової діяльності формування та розвиток громадянської і загальнокультурної компетентності організації комунікативної діяльності формування та розвиток соціальної компетентності, компетентності з інформаційних і комунікативних технологій Формула
Метод як спосіб навчання складається з: форм організації діяльності і прийомів їх реалізації засобів навчання, які допомагають вчителеві втілити в життя різні форми уроку.
Форми
Основними формами організації навчальної діяльності — залежно від методу навчання — є різні типи уроку, як-от:
- засвоєння нового матеріалу спрямований на розвиток умінь і навичок;
- ціннісно-смисловий;
- проблемний;
- інтерактивний;
- перевірки;
- оцінювання;
- корекції основних компетенцій.
Також формами можуть бути спектаклі, ігри, екскурсії, віртуальні подорожі, літературні салони, брифінги, квести, форуми, прес-конференції, відео-уроки, оксфордські дебати тощо.
Учитель організовує їх як у межах уроку, так і в позаурочний час.
Прийоми
У свою чергу, всі форми утворені відповідними прийомами — способами взаємодії учня та вчителя, що виражається у переліку (алгоритмі) дій учителя, спрямованих на організацію конкретного виду діяльності.
Спрощено, прийоми — це все те, що має зробити вчитель, аби реалізувати задуману форму уроку.
Наприклад
Така форма організації навчальної діяльності, як оксфордські дебати містить такі прийоми, як-от:
- оголошення теми;
- пояснення правил проведення дебатів;
- демонстрація регламенту і голосування за його прийняття, відхилення чи внесення правок;
- об’єднання учнів у групи (пропозиції та опозиції);
- розподілення ролей усередині кожної групи;
- дискусія;
- міркувальне викладення.
Засоби навчання
Без засобів навчання ефективно реалізувати різні форми навчальної діяльності було б неможливо. Саме засоби є матеріально-технічною основу будь-якого уроку.
Засоби навчання — це складова методів, рушійна сила організації різних видів діяльності учнів; виступає не лише як джерело знань, а й як чинник розвитку ключових компетентностей учнів. Тобто до засобів навчання належить усе, за допомогою чого вчитель організовує урок або позакласний захід.
Умовно з-поміж засобів навчання можна виокремити такі:
Види засобів навчання: словесно-друковані.
Приклади: підручник, посібник, хрестоматія дидактичні матеріали, науково-популярна, художня література, періодичні видання.
Види засобів навчання: наочні.
Приклади: експозиції музеїв, макети, моделі, ілюстративно-роздатковий матеріал, мапи, схеми, таблиці аплікації.
Види засобів навчання: аудіовізуальні (технічні.
Приклади: навчальні відеофільми, кінофрагменти, комп’ютерні програми, звукові посібники, візуальні матеріали, презентації.
Узагальнюючи, всю систему понять можна представити у вигляді такої формули: 
До відома
Від отриманої інформації учень ефективно засвоює та запам’ятовує:
- читаючи — 10%;
- слухаючи — 26%;
- розглядаючи — 30%;
- слухаючи і розглядаючи — 50%;
- обговорюючи — 70%;
- завдяки особистому досвіду — 80%;
- за спільної діяльності з обговоренням (інтерактивні прийоми навчання) — 90%;
- застосовуючи отримані знання одразу ж (навчання інших) — 95%
За матеріалами Ганни Байкєніч, канд. пед. н., завідувача сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті.
Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/275-qqq-16-m11-30-11-2016-formula-organzats-osvtnogo-protsesu-u-navchalnomu-zaklad
| 
