Одного разу до Вчителя прийшов подорожній. Він сів за стіл навпроти Вчителя і мовчки дивився, як той читає книгу. Приблизно через годину гість сказав:

- О, Великий Учитель, я йшов багато місяців, щоб зустрітися з тобою тут і поставити одне лише питання: «Що найголовніше, що варто в собі розвивати в першу чергу?»

- Мізки, – відповів Учитель.

- Великий Учитель, чому «мізки»? Що ти маєш на увазі? - здивувався гість.

- По перше, не називай мене великим, – сказав Учитель. – А по друге, якщо б ти думав мізками, а не ногами, то не йшов би стільки тижнів. Ти написав би листа.