Батьки хотіли вибрати для сина кращого вчителя.

Вранці дід повів онука до школи. Коли дід і онук увійшли на подвір'я, їх оточили діти.

- Який смішний старий, - засміявся один хлопчик.

- Гей, маленький товстун! - скорчив пику інший.

Діти кричали і скакали навколо діда й онука. Тут вчитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли.

Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.

- Ура, я не піду в школу, - зрадів хлопчик.

- Підеш, але не в цю, - сердито відповів дід. - Я сам знайду тобі школу.

Дід відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.

Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших - дражнили його. Дід мовчки повертався і йшов. Нарешті він увійшов в крихітний дворик маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Пролунав дзвінок, і діти висипали на подвір'я.

- Дідусю, вам погано, принести води? - Почувся голосок.

- У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка. - запропонував один хлопчик.

- Хочете, я покличу вчителя? - Запитала інша дитина.

Незабаром у двір вийшов молодий учитель.

Дід привітався і сказав:

- Нарешті я знайшов кращу школу для мого онука.

- Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа - не найкраща. Вона маленька і тісна.

Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов.

Увечері мама хлопчика запитали діда:

- Батьку, ви неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя?

- По учнях дізнаються про вчителів... - відповів дід.