Види занять з мовленнєвого спілкування.
   Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та тематичними.

Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєднує завдання щонайменше з трьох компонентів мовлення, серед яких: звукова культура, лексика, граматика i власне зв'язне мовлення. Причому останнє є обов'язковою складовою такого заняття.
Тематичне заняття з мовленневого спілкування (в методичній літературі зустрічаеться i під іншої назвою — «домінантне») охоплює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) i проводиться лише один раз на місяць.

 Роль інтегрованих занять у мовленнєвому розвитку дітей.
На інтегрованому занятті ключовим моментом є тема, а різні види діяльності, що використовуються на ньому, — лише засоби її розкриття. У ході такого заняття для розв'язання одного завдання можна задіяти знання та вміння з різних галузей. Скажімо, педагог пропонує прикрасити новорічну ялинку, намалювавши певну кількість кульок різного кольору. До кожного кольору треба дібрати образну характеристику: фіолетовий колір нагадує вечір, що темним покривалом опускається на землю; червоний колір — дорогоцінний камінь, що аж іскриться на сонечку тощо. Таким чином на одному занятті реалізують завдання і з математики, і з зображувальної діяльності, і з мовленнєвого розвитку. Ще одна особливість інтегрованих занять — збільшення їх тривалості, адже завдяки швидкій зміні видів діяльності діти менше втомлюються і не втрачають інтересу до заняття.
    До планування інтегрованих занять треба підходити дуже помірковано, їх рекомендовано проводити орієнтовно один раз на квартал з метою закріпити знання, мовленнєві уміння та навички дітей .

    Планування занять з мовленнєвого спілкування.
    Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити протягом місяця три комплексні й одне тематичне заняття з мовленнєвого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень — тематичне заняття.
   Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб yci завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Тематичне заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням тематичного заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного місяця, у жовтні, Тематичне   заняття варто присвятити виключно формуванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді — словниковій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спілкування i в наступних кварталах.
    Плануючи тематичні заняття, необхідно враховувати вікові ocoбливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці тематичні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна проводити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити граматиці. Тож тематичне заняття з формування в старшій групі можна спланувати в одному з кварталів двічі.
Такий підхід до планування занять забезпечує формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної та діамонологічної компетентності.
    Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розвитку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв’язне мовлення) розв’язувати на початку, в середині чи в кінці заняття – це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої підготовки дітей.

    Програмовий зміст тематичного заняття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мовлення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
    Плануючи тематичне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та властивостями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвого спілкування було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, З яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропонуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попередній досвід дітей.