Згідно зі ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» держава гарантує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

   Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. №78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 та частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» запроваджено починаючи з 1 січня 2001 року виплату допомоги на оздоровлення.

   Пунктом 8.3.1. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки (продовжує діяти до укладення нової угоди) рекомендовано керівникам закладів та установ освіти і науки забезпечити надання відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам, у тому числі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток у розмірі одного посадового окладу.

   Допомога на оздоровлення виплачується педагогічним або науково-педагогічним працівникам за основним місцем роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.

   Відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки», постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346 педагогічним, науково-педагогічним працівникам щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

   Графік надання відпусток затверджується власником установи або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним профспілковим органом. При складанні графіку відпусток враховуються можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.

   У разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.

   Педагогічний працівник має право поділити щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості, за умови що основна частина становитиме не менше 14 календарних днів. Відповідно, допомога на оздоровлення надається один раз до будь-якої частини щорічної основної відпустки.

   Особам, які працюють в установі на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається щорічна основна відпустка повної тривалості.

   Працівникам, яким при звільненні виплачується компенсація за невикористану відпустку, виплата грошової допомоги на оздоровлення не здійснюється.

   Подання працівником заяви на виплату допомоги на оздоровлення не обов’язкове, оскільки її виплата передбачена законом.

   Допомогу на оздоровлення іншим працівникам установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників, мають право надавати керівники бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік ( п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»; п. 4 пп. 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»).

                                                          За матеріалами юридичного відділу ЦК Профспілки