Критерієм оцінки діяльності педагога дошкільної групи має ви­ступати не тільки описана в педагогічній літературі система контролю заняття( режимного процесу), а й увесь освітній процес в єдності своїх структурних компонентів.

   Види контролю (за С.М. Павлютенковим та В.В. Крижком):

   Попередній - Перевіряється правильність визначеної мети, віро­гідність прогнозів , можливості реалізації завдань. Оцінюються ре­зультати виконання програми розвитку дітей.

   Поточний - Контролюється хід виконання деяких етапів реалі­зації програми. Оцінюються зміни умов діяльності , за необхідністю вносяться зміни в наступні етапи реалізації програми.

   Наступний - Проводиться по закінченню терміну виконання завдань, цілей, окреслених програмою.

   З'ясовуються недоліки в організації розробки та реалізації мети, за­стосовуються заходи з метою усунення та більш повного виконання завдань програми.

   Тематичний - З'ясовується рівень вирішення завдань якоїсь те­ми, стан рівня розвитку здібностей, знань, умінь та навичок дітей з якогось розділу програми, форми організації та проведення всіх ти­пів занять ( фронтальних, групових, індивідуально-групових, індивідуа­льних).

   Фронтальний - Забезпечується одержання інформації щодо вико­нання програми.

     Контроль за розвитком дітей дошкільного віку базується на загальнодидактичних вимогах, але має свої специфічні особливості.

Загальні правила контролю:

1.   Контроль не повинен бути несподіваним, вихователь повинен знати про терміни контролю (за умови, що у керівника немає підстав для недовіри підлеглим).

2.  Контроль не може бути тотальним. Слід сконцентрувати увагу на найбільш важливих моментах навчання дітей, організації іг­рової діяльності.  (Доведено, що тотальний контроль робить підлеглих не самостійними у вирішенні повсякденних про­блем).

3.    Керівник повинен не тільки з'ясовувати недоліки, але й приве­ртати увагу колег до успіхів вихователя.

4.  Керівник не повинен тримати висновки при собі. Навіть нега­тивний результат повинен стати предметом обговорення.

5.  З'ясувавши недоліки, керівник повинен переконатися, що вихо­ватель згоден з висновками і розуміє як виправити становище, бачить перспективу свого професійного зростання.

Вимоги до аналізу навчально-виховного процесу:

а/ науковість;

б/ обۥєктивність;

в/ доказовість;

г/ систематичність і системність;

д/ конструктивність;

є/ демократичність;

є/ доброзичливість;

ж/ гуманність;

з/ гласність.

Вимоги до висновків та пропозицій керівника:

Висновки повинні:

а/ відповідати меті відвідування;

б/ розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків;

в/характеризувати тенденцію змін, які помітні в роботі вихователя;

г/відповідати фактичному стану справи;

д/ враховувати досягнення науки і перспективного педагогічного досвіду;

ж/бути доказовими, переконливими.

Пропозиції  повинні:

►   відповідати висновкам і меті відвідування;

►   розвивати досвід вихователя;

►   бути спрямовані на ліквідацію причин, що породжують не­доліки;

►   враховувати реальність їх виконання в окреслені строки;

       бути конкретними та лаконічними.

   Ознайомитися з роботою вихователя керівникові допоможуть методи:

►   спостереження за роботою вихователя;

►   аналіз відвіданих занять та окремих режимних моментів;

►   бесіди з вихователем;

►   перегляд конспектів занять та іншої документації;

►   анкетування ;

       вивчення   результатів   діяльності   дітей(   малюнки, аплікації, ліпка, вироби з природного та покидькового матеріалу тощо).

    Найефективнішою формою ознайомлення керівника з роботою вихователя є особисті спостереження різних видів роботи безпо­середньо в групі.

  Традиційно рекомендується давати загальну оцінку заняття:

►   заняття досягло мети;

►   заняття досягло мети частково;

►   заняття не досягло мети.