Невідповідність стану загальної середньої освіти в Україні потребам суспільства ХХІ століття – важлива проблема, яку доведеться вирішувати в найближчому майбутньому. Її спричинило поступове погіршення якості середньої освіти, що було викликано, зокрема, зменшенням обсягів фінансування галузі.

   Проявами проблеми стало збільшення частки молоді, яка намагається здобувати освіту за кордоном, а також тенденція до погіршення показників України у міжнародних обстеженнях конкурентоспроможності й інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України. Про це йдеться у розділі «Якісна, сучасна і доступна загальна середня освіта (Нова українська школа)» проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду на 2017–2020 роки. Днями в МОН відбулося громадське обговорення цього проекту.

   Реформування середньої освіти та побудова Нової української школи – найамбітніше завдання, стверджує заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. Він говорить: суспільство вже давно очікує змін, а ухвалена Концепція нової української школи отримала громадську підтримку.

   – Зміни в школі базуватимуться на оновленні змісту освіти, що повинен бути визначений на компетентнісних засадах, – окреслив Павло Кузьмович. – Важливий пласт роботи – запровадження якісної підготовки педагогічних працівників і оновлення системи професійного розвитку.

   «Підготовка вчителів на сучасному етапі не відповідає вимогам концепції «Нової української школи»; якість підготовки вчителів не відповідає вимогам державних і суспільних інституцій; навчально-виховний процес у навчальних закладах не справджує очікувань і сподівань дітей та їхніх батьків щодо його якості, ефективності, забезпечення індивідуального підходу, врахування індивідуальних особливостей», – ідеться в плані дій. Саме тому планується створення національної освітньої платформи, яка надасть школярам вільний доступ до сучасних навчальних ресурсів. Педагоги ж отримають якісні навчально-методичні, дидактичні, психологічні ресурси. «Ми не можемо вимагати від учителя змін, якщо не забезпечимо його сучасними й корисними навчальними матеріалами», – додав заступник міністра.

   – Отже, перше завдання трансформації змісту освіти – це розроблення і затвердження нового Державного стандарту початкової середньої освіти на компетентнісній основі. Ми плануємо, що він буде прийнятий до кінця цього навчального року, – повідомив Павло Хобзей. – У цьому документі буде описаний перший цикл початкової школи – 1-й та 2-й класи. Триватиме розроблення нових навчальних програм для початкової школи та навчальних матеріалів з апробації нового Державного стандарту початкової середньої освіти. Зокрема, здійснюватиметься моніторинг якості початкової освіти.

   Також він повідомив, що планується широка апробація навчальних програм і підручників, створення педагогічних експериментальних майданчиків. Починаючи з 2017–2018 навчального року у визначених пілотних школах розпочнеться апробація на той час уже готових навчальних матеріалів. Їх особливостями стануть компетентнісний підхід та інтеграція змісту предметів.

   – Ми вважаємо, що до 1 вересня буде підготовлений основний масив матеріалів, які можна буде апробувати, – сказав заступник міністра. – Передусім це будуть ті навчальні заклади, де працюватимуть учителі початкової школи, які впродовж наступного року передаватимуть колегам отримані знання.

   Зміни побачать і діти, які навчаються в основній і старшій школі. Серед поставлених у плані дій завдань – розроблення навчальних планів і програм базової і старшої школи.

   – Уже незабаром будуть оприлюднені для громадського обговорення навчальні програми для базової школи. Ми звертатимемося до вчителів і громадськості, аби почути їхні зауваження. У лютому 2017-го працюватимуть відповідні робочі групи, – наголосив Павло Хобзей.

   План дій також передбачає розроблення та затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти, затвердження стандартів вищої освіти за педагогічними спеціальностями (спеціалізаціями) та відповідними освітніми рівнями, створення Галузевої рамки кваліфікацій педагогічних працівників. Павло Хобзей зауважив: важливим елементом у системі професійного зростання стане добровільна сертифікація вчителів. А досвід роботи Британської Ради допоможе у запровадженні пілотних проектів з реалізації Рамки професійного розвитку вчителів іноземних мов.

   Заслуговує на увагу й упровадження комунікаційної стратегії реалізації концепції нової української школи. Цей крок, зокрема, допоможе зрозуміти необхідність реформування сучасної школи та сприйняти сутність реформ.

ВІД СЛОВА ДО СПРАВИ

   – Із педагогічним колективом ми вже обговорили нову програму розвитку шкільної освіти. Отже, зупинюся на декількох аспектах, – говорить директор Українського гуманітарного ліцею Галина Сазоненко. – Проблема недофінансування галузі існує, це правда. Але на перше місце ми поставили б падіння моральності суспільства. Передусім засобами масової інформації був створений негативний образ школи, учителя, директора. Це руйнує нашу національну освіту. Нам треба взаємодіяти зі ЗМІ, щоб показувати гарні приклади, говорити про престижність педагогічної праці. Ми маємо говорити про виховання, про іншу роль шкільної освіти: від освіти до освіченості.

   Галина Стефанівна наголосила на необхідності підвищення якості підготовки майбутніх педагогів в університетах. Знання предмета викладання – передусім!

   – Щодо сертифікації. Як тільки Україна проводить тестування, усі наші вчителі пишуть тести, і директор теж, – стверджує вона. – Також ми розробляємо свої професійні тести. Зокрема, під час канікул провели тест професійної компетентності учителя. Я впевнена: посада вчителя має бути престижною. А суспільство повинно бути орієнтованим на якісного, морального, сучасного педагога.

   На підтримку забезпечення якості освіти виступив Віктор Валєєв, директор Асоціації «Інформаційні технології України». За його словами, чимало представників вищої освіти скаржаться на падіння рівня якості навчання у школі.

   – Ми вивчали це питання, орієнтуючись на ІТ-галузь. Маємо пропозицію: посилити профорієнтаційну роботу в школах. Сьогодні чимало студентів, розуміючи, що «це не їхнє», полишають навчання у вишах, – зазначає Віктор Вікторович. – Щодо професійності: в одній з областей 15% учителів інформатики суміщають викладання предмета із трудовим навчанням. На нашу думку, це – неприпустимо. Отже, наша пропозиція – залучати до викладання студентів ВНЗ, які вже мають необхідну підготовку.

   – Я хотіла б побачити в документі конкретні дії з приводу децентралізації системи управління і переорієнтування місцевих управлінь освіти на сервісні структури. Для цього треба розробити пілотні проекти, або проекти положень про діяльність районних управлінь освіти, – запропонувала Світлана Олексюк, директор школи № 5 Печерського району Києва. – Також пропоную Міністерству освіти і науки організувати спільно з Міністерством фінансів робочу групу для створення формули розрахунку освітньої послуги на кожного учня – так званого освітнього кошика, що реалізує принцип «гроші ходять за дитиною».

                                                           Дарина Матат,  газета «Освіта України» №2, 2017